Я не знаю, хто з вас і наскільки може уявити карту світу та Індію на ній, але, впевнена, більшість з вас забуде про “хвостик”, який розташований справа від “основного тіла” країни і з’єднаний із ним вузеньким перешийком (на карті номер один червоним).
Цей хвостик - Північно-Східна Індія (ПСІ), окремий регіон Індії, маловідомий світу і самим індійцям. Усі знають, що вона є, але мало хто туди їздить. Більш того, до недавнього часу (років 20 тому назад) туди не можна було так просто потрапити, а у деякі штати все ще не можна, бо…бо все дуже і дуже складно. І тут я невимовно ризикую перетворитися на нудну, але мудру сову, але маю це зробити і хоч на пальцях пояснити вам контекст, перед тим, як ми поринемо у світ пригод. Десь доведеться бути неточною, десь зовсім спростити, тому, сподіваюся, знаючі люди пробачать.
Офіційно до складу Північно-Східної Індії входить 8 штатів, але отой восьмий (Сіккім) усіма фібрами душі дуже цього не хоче. На карті він біля перешийка червоний. Хвостик у хвостика. Але це окрема історія.
Тому історично вважається, що до складу ПСІ входить 7 штатів, які романтично називають “7 сестер”: Аруначал Прадеш, Ассам, Маніпур, Мегхалая, Мізорам, Нагаленд та Трипура.
Наша експедиція пролягала через три з них - Ассам, Нагаленд та Мегхалая.
Увесь цей регіон - тупо інший. Його історія і культура розвивалися автономно від Індії. Там живуть інші, несхожі на індійців люди. Більшість із них - монголоїди, які культурно близькі з Тибетом, М’янмою, Китаєм, ким завгодно, крім Індії.
Так склалося (в ті хащі ми з вами поки не будемо ходити), що цей регіон колись входив у склад Британської Індії як одне ціле під назвою Ассам. Коли ж бріти пішли, давши Індії незалежність, то в регіоні почали відбуватися нехороші речі. Справа в тому, що там проживало/проживає 100500 народностей і племен, які захотіли що? Правильно, незалежність. Від усіх. Кажуть, що це все був коварний план тих же брітів (наостанок) і сусіднього Китаю, щоб ослабити Індію і відхопити собі територій.
Коротше кажучи, почалися заворушки, стрілянина, різня і теракти, і Індія була змушена розділити ассамську територію, надавши автономію кожній групі національних меншин. Отак із одного Ассаму нарізалося 7 штатів. Треба сказати, що зараз сепаратистські рухи не дуже-то і вщухли, час від часу ведуться розмови про повну незалежність від Індії, вона в свою чергу їх нормально так щимить (теж окрема історія).
Крім цього всього ще уявіть, що вони там зараз хто індуси, хто християни, хто буддисти, а дехто вірить у червоного півня (це теж буде в пригодах), паралельно намагаються зберегти традиції своїх племен (справжніх таких племен, із пір’ям, намистами і пов’язками), а з півдня на їхні території намагаються (успішно) пробратися лави нелегалів із бідніших Бангладешу і М’янми, а з півночі шириться експансія Китаю, яка підминає все під собою, то голова йде обертом і на цьому буду закруглятися.
У наступному пості точно вже будуть пригоди.
Обіцяю