15 вересня, Ювал Ной Харарі, автор книг «Sapiens. Коротка історія людства» та «Homo deus» зустрівся с українськими журналістами та виступив перед учасниками Міжнародного освітнього форуму Facing the Future. Харарі називають сучасним філософом-футурологом №1 на планеті. Наводимо основні тези, котрі вчений озвучив під час візиту до Києва.
Бути гарним націоналістом сьогодні – це не ненавидіти чужих. Це платити податки, наймати в уряд не своїх друзів, а професіоналів. Бути гарним націоналістом – це не давати хабарі та чесно робити свою справу.
В сучасному світі бути ефективним націоналістом може бути лише глобаліст. Якщо націоналіст любить свою країну, її народ, її мову, піклується про майбутнє – єдиний шлях бути частиною світової спільноти в 2040 році – це співробітництво з іншими країнами світу.
Нація, не біологічний вид. Нації як і релігії – швидкоплинні. Не варто зациклюватись на національних ідеях, коли думаєш про довгострокову перспективу.
Найбільшими небезпеками, що постали перед людством в 21 сторіччі, є: загроза ядерної війни, глобальне потепління та занадто швидкий розвиток технологій. Жодна країна світу не може впоратись з цими небезпеками самостійно. Тож, єдиною ефективною стратегію для будь-якої країни – є інтеграція в світову економіку, науку, в світовий прогрес.
Винаходи людства такі як штучний інтелект та клонування – це цивілізаційна революція. 4 млрд років істоти, що жили на Землі, були органічними - життя існувало за законами природнього відбору. Тепер, вчені навчились створювати штучне життя. В 21 сторіччі природний відбір зміниться, а розум вирветься за біологічні обмеження.
За 4 млрд. років на землі вперше виникнуть неорганічні форми істот. Ми останнє покоління Homo Sapiens, яке живе на Землі. Майбутні жителі Землі вже не будуть такими як ми. Технології змінять тіла, розум, інтелект. Через 200 років – істоти, що житимуть на планеті, будуть такі ж далекі від нас, як сьогодні ми далекі від шимпанзе.
Саме технологічні загрози - найбільш неоднозначні. Ми не вміємо контролювати штучний інтелект, ми не знаємо яким шляхом буде розвиватись наука. Маючи супер можливості, корпорації та уряди можуть скористатись знаннями та можливостями для збагачення і тотального контролю.
Ми не розуміємо яким буде ринок праці в майбутньому. Штучний інтелект, автоматизація виробництв, альтернативні джерела енергії – мають потенціал, можливості якого нам наразі не відомі. Вже через 20 років більшість машин та виробництв (та навіть фінансова система) будуть керуватись самостійними комп’ютерними алгоритмами. Ніхто з людей вже не знатиме як все це працює.
Сучасні технології сьогодні допомагають лікувати хворих, уникнути аварій та катастроф, покращити виробництво. При оптимістичному сценарії – прогрес має допомогти людству бути щасливішими та жити довше. Але небезпека в тому, що з розвитком технологій, різниця між багатими та бідними країнами з кожним роком ставатиме помітнішою. Нерівність в доступі до благ цивілізації - одна з небезпек, з якою людство зіштовхнулось вже сьогодні.
Ні сільськогосподарська, ні промислова революція не зробили людство щасливішим. Сьогодні ситуація повторюється – переваги від розвитку технологій розподіляються нерівномірно. В майбутньому, коли з розвитком технологій зникнуть звичні нам професії, у бідних країн просто не вистачить фінансових можливостей, щоб переналаштувати економіку та перенавчити населення жити в нових умовах. Вже через 20 років люди змушені будуть навчатись все своє життя, щоб отримувати нові спеціальності в світі швидких змін.
Людство має зрозуміти, що зупинити прогрес та розвиток технологій – неможливо. Виклик, котрий стоїть перед сучасними демократичними урядами – зробити розподіл технологічних благ більш рівномірним.
Ще одна важлива проблема сучасності – контроль інформації. Людство накопичує величезний об’єм особистих даних. Режим постійного нагляду, відсутність приватності, відеоспостереження, моніторинг – це вже реальність. Більшість інформації зберігається на серверах в США та Китаї. Бідні країни ризикують бути залежними від власників глобальних баз даних.
Знаючи багато про населення, власники інформації можуть маніпулювати громадською думкою. І це також є реальною небезпекою.
Світ стає відкритим та прозорим. В епоху фейків журналісти мають знову стати очами та вухами людства. Увага аудиторії – це сьогодні найважливіший ресурс. Багато хто намагається захопити увагу аудиторії через емоції – страх, обурення, ненависть. То ж, журналісти мають продукувати якісні новини, а читачі ЗМІ мають знати про свої слабкості, щоб не піддаватись на маніпуляції. Журналістам потрібно сконцентруватись на професійній діяльності політиків та відомих людей, а не на їхньому приватному житті. Людство має відновити якісні ЗМІ, бо в соціальних мережах мало хто робить якісний контент.
Майбутнє України в наших руках – якою буде українська економіка в 2040 році, залежить від того, якою є якість освіти наших дітей сьогодні. Чи будуть наші громадяни конкурентними в реаліях майбутнього, залежить від швидких змін в освітній системі. Ніхто не знає, чому вчити дітей, бо жоден футуролог не розуміє якою буде економіка майбутнього. Але вже зараз зрозуміло, що емоційний інтелект, здатність постійно змінюватись та навчатись - це єдині переваги, котрі можуть допомогти нашим дітям бути частиною цивілізованого світу через 10-20 років.
Ювал Ной Харарі – викладає історію в Єрусалимському університеті, досліджує військову та універсальну історію. Свого часу, він отримав ступінь доктора філософії в Оксфорді. Його перша книга «Sapiens. Історія людства від минулого до майбутнього» стала міжнародним бестселером. Автор ретельно описав історію людини розумної від доісторичних витоків до наших днів. Книга надрукована мільйонними тиражами, перекладена майже на 30 мов. Друга книга автора - «Homo deus» також стала бестселером та вважається футурологічною Біблією.
Організація візиту професора Харарі в Україну відбувається за сприяння Фонду Віктора Пінчука.
