Як показує історія інколи достатньо здійснити якісно інформаційну інтервенцію, щоб посіяти паніку та спричинити дезорганізацію у противника. Це не лише береже життя, а й мінімізує економічні втрати у боротьбі.
Інформаційна війна є відображенням рівня розвитку організаційної зброї та інтелектуального потенціалу вищого політичного керівництва країни.
Сучасні реалії показують, що пропаганда є пріоритетним напрямком у демонстрації сили та спонукання до поступливості. Зокрема російська інформаційна агресія є багаторівневою, багато ешелонною та контекстуальною.
Це означає, що засоби інформації, а точніше засоби масової дезінформації діють таргетовано на свою територію, захоплені території, союзників та опонентів. Враховується інтелектуальний рівень осіб до яких звертаються, їхні соціокультурні особливості та спонукання. Тобто для кожного кластеру споживачів створюють міфодизайнерами інформаційні посили. Варто додати, що це має чітку періодичність і густину інформаційного потоку.
Особливістю «рашизму» є суміш релігійного фанатизму (на основі ортодоксального християнства) та ідеологічного фанатизму (еклектики з царизму і комунізму). На перший погляд це виглядає, як порушення у синтетичній функції міфу про «руzzкій мір», адже є світоглядна неузгодженість між його складниками.
Проте варто зазначити, що із кожного складника акцентується вся увага на імперському духу країни і нехтується іншими складниками стосовно соціального устрою. Важливою складовою у міфі надається практичній функції, а саме пропозиції виконати «інтернаціональний чи державний обов’язок» і завдяки цьому віднайти безсмертя у вигляді пам’яті співгромадян, нащадків чи злиття душі з Богом, Царем чи організаторами червоного терору.
Пояснювальна функція міфу є дуже первертивна, а саме, має дуже ситуативний характер і постійно переглядається. Інколи настільки часто, що виникає враження наче нема стратегічного планування, проте згодом ми бачимо далекоглядність пояснень. Очевидно, що є національного масштабу система соціального моніторингу настроїв та вивчення людей (нейрографіка).
Найсильнішою складовою є пояснювальна функція міфу у якому зазначається: «якщо не ми то нас». Тому населенням робиться умовивід: «щоб вижити треба бути експансивними і домінуючими».
У багатьох інтелектуалів виникає питання, як такий міф з вадами у функціях є настільки ефективним.
Відповідь міститься у нейроперсонології, а саме у певному метакогнітивному стилі споживачів цього інфопродукту. Багато хто чув про когнітивну сферу, яка представлена інтелектом, увагою, пам’яттю, уявою, мисленням, мовою. Когнітивна сфера причетна до системи описових знань, тобто знань про те яким є світ, процеси, явища та предмети в ньому. За цю сферу відповідає скронева кора. Загалом для виконання економічних функцій у суспільстві цього достатньо.
Проте існує і приписова (наказова) система знань, тобто знань не про те яким є світ, а яким він має бути. За це відповідає чолова кора, яку засновник нейропсихології Олександр Лурія називав: «органом цивілізації».
Це метакогнітивна сфера психіки: метарішення, метапам’ять, метаувага. Людина є найчоловитішою істотою на планеті, оскільки ця кора займає 1/3 півкуль мозку. Проте вона не є однорідною, а різні її ділянки є високоспеціалізованими. Для наочності використаємо фреску Мікеланджело «Створення Адама».
Якщо примружити очі і подивитися на Бога в оточенні Єви та ангелів на фоні туніки, то можна побачити прозору модель мозку, де видно зовнішню поверхню, внутрішню та серединні анатомічні структури.
Локалізація голови Бога співпадає з розташуванням дорсолатеральної частини чолової кори мозку. Якщо вона розвинена то людина є творчою, волюнтаристичною і не підпадає під догматичний вплив. У випадку коли цю ділянку ослабити то людина стає законослухняною, поступливою, довірливою, виконавчою, старанною та безініціативною. Найкраще ослаблюють функції цієї «божественної ділянки» це алкоголь, догматизація релігією та освітою.
Там де права рука Бога, що простягається до Адама, знаходиться ділянка відповідає орбіто-фронтальній частині чолової кори мозку. Якщо вона розвинена то людина бачить суть проблеми, шляхи її вирішення і здатна довести її до логічного завершення. У випадку коли цю ділянку ослабити то людина знаючи правила не здатна їх дотримуватися, знаючи чого хоче досягти, але не може це реалізувати. Причиною її функціонального ослаблення найчастіше є черепно-мозгові травми.
Нижче правої руки Бога є ангел у глибині композиції, що досягається затемненням на рисунку. Саме тут знаходиться вентромедіальна частина чолової кори мозку. Якщо вона розвинена то людина тонко відчуває свою психіку та інших, є емпатійною та турботливою. У випадку коли ця ділянка відсутня чи ослаблена то людина стає егоїстичною, аморальною, прагматичною, харизматичною, прагне до влади і отримує велике задоволення від поступливості і покори перед нею. Генетичний чинник є визначальним у наявності чи відсутності цієї ділянки, а пропаганда власне спричиняє її функціональне ослаблення.
По праву частину грудної клітки Бога знаходиться нога ангела, яка співпадає з локалізацією передньої поясничної ділянки мозку. Якщо вона розвинена то людина схильна до прогресу, інновацій та здатності управляти складними процесами розгорнутими у часі, також легко дається структурне та функціональне моделювання. У випадку коли ця ділянка ослаблена людина стає інтелектуально обмеженою, консервативною, нетерпимою до нового, прагне до середовищ де керуються традиціями і статутами.
З прочитаного стає зрозуміло, які нейроперсонологічні типи найкраще підходять для різного соціального устрою, а по якості життя різних професій ми вже точно знаємо кого країна вважає корисним, а кого ні.
На росії створили такі умови, що виїхали найкращі математики, фізики, хіміки, біологи, лікарі та інші інтелектуали, а залишилися силовики і правники. Тобто вибудували тоталітарну модель суспільства. У нас ситуація діаметрально протилежна, всі найкращі уми світу прагнуть до нас.
Очевидно, що війна змушує Україна прискорити реформи і в тому числі переглянути принципи організаційної зброї. Тому мабуть буде відхід від традиції призначати на посади за родо-племінним принципом і соціально еротичним зв’язкам, а по високій спеціалізації мозку до тієї чи іншої діяльності. Найкращою на сьогодні методологією для реалізації цього проекту є нейроперсонологія.
Слава Великій Україні!
