Як і будь-якого року, нинішній ювілейний Форум видавців у Львові – це ціле місто книжкових новинок, які потребують уваги, грошей, знань про те, чого варте те чи інше видання. Тож книжковий гід по форумних новодруках не завадить навіть прискіпливому читачеві, не кажучи про того, хто вперше завітав на це свято книги.
Вінстон Ґрем. Демельза. – Х.: Фабула, 2018
Дівчина з бідної шахтарської родини, яку мужній Росс Полдарк одного разу врятував на ярмарку від зграї розлючених підлітків, виросла і вийшла за нього заміж. Спроби пристосуватися до життя дворян і чоловіка часом ставлять її в смішні та незручні положення, в яких вона все більше набуває впевненості, витончених манер і чарівності, а народження первістка приносить їй досі небачену радість. Таким чином, важкі, багаті на трагічні події роки стали для їхнього шлюбу суворим випробуванням на міцність. У той час як Росс бореться за права громади, Демельза приміряє на себе образ життя джентрі, дрібнопомісного дворянства, до якого належить її чоловік, але її необережні вчинки призводять до трагедії. «Демельза мовчала. Радість від того, що Росс повернувся, можливо, навіть здоровий, але, принаймні, удома, жаль за Джимом та Джині змішувались із глибокою печаллю, що її власні плани тепер обернулися пилом. Вона б, може, і почала сперечатися, але не мала на це ані слів, ані звичного нахабства». За мотивами саги про Полдарків у 1975-1976 роках BBC був знятий відомий телесеріал. Нова екранізація англо-американського виробництва вийшла у 2015 році. У головних ролях - Ейдан Тернер («Гоббіт», «Скрижалі долі», «Клініка») і Елеанор Томлінсон («Пуаро», «Джек - підкорювач велетнів», «Аліса в Країні Чудес»).
Джейн Гарпер. Посуха. – К.: Нора-друк, 2018
На тлі найсильнішої за останнє століття посухи Фок у парі з місцевим детективом намагається з’ясувати, що ж насправді сталося з його другом. Але в маленькому місті кожен приховує свою таємницю, і хтось дуже не хоче, щоб Фок дізнався правду. І хоч дія роману відбувається у маленькому австралійському містечку, яке має великі секрети, але все одно сюжет іноді скидається на чудовий вестерн, хоч перед нами й безперечний психологічний трилер. Адже закони у глибинці свої, ніхто їх не відміняв. — Гадаєте, це Люк убив Еллі? — Не знаю, — Фок задивився на порожню вулицю. — Хотів би знати! — Думаєте, все це якось пов’язано? — Дуже сподіваюся, що ні. Рако зітхнув. Ретельно загасив цигарку, відтак ще полив недопалок пивом. — Гаразд, приятелю, — мовив він. — Я вашої таємниці не розпатякаю. Поки що. Хіба що без цього вже буде ніяк, і тоді ви заспіваєте канаркою, а я вдам, що нічогісінько про це не відав, зрозуміло?» Коли ж до правди, то, отримавши повідомлення про трагічну загибель свого друга дитинства, федеральний агент Аарон Фок уперше за останні двадцять років приїжджає до рідного міста, щоб віч-на-віч зустрітися з минулими страхами. Двадцять років тому Фок разом з батьком був змушений нагально виїхати з дому, рятуючись від звинувачення у жорстокому вбивстві, і ось тепер він знову тут і відступати не збирається.
Елизавета Мельниченко. Инопланетная Рашка. - К.: Саммит-Книга, 2018
Інопланетні жителі Рашки у цьому сатиричному роману кривдять землян-українців, а їх правитель, злий Путкін. При цьому події, що відбуваються в Україні - цілком реальні, побутові і звичні, тоді як життя в Рашці - цілковитий державний абсурд на зразок того, що його описували Гоголь і Салтиков-Щедрін. Правитель Рашки - зловісний Путкін, який повсякчас радиться зі своїм слугою Дімасом, провідують його правителі з минулого Сталін і Ленін, а колами пекла водить сам Іван Котляревський, батько новітньої української літератури. Тож не дивно, що містики у цій антиутопії таки чимало. «…В полутьме виднелись две фигуры в черных полуистлевших костюмах, медленно передвигающиеся по мавзолею. Саркофаг, в котором уже почти сто лет лежит Ленин, стоял в нескольких шагах от Повелителя. Он был пуст. Стеклянная крышка саркофага лежала на полу. Рядом с крышкой валялись гвоздики. «Опять этот отвратительный холод…» — подумал Повелитель. Он поднес руку к шее и помассировал ее. «Сколько же я тут лежу, если шея так затекла?..»
Моя перша енциклопедія. Цікаві девайси. – Х.: Ранок, 2018
Не обійшлося на цьогорічному Форумі видавців, звісно, й без цікавих книжок для дітей та підлітків. Що ж до «Моєї першої енциклопедії», присвяченої цього разу цікавим девайсам, то вона може бути корисна навіть дорослим. І насамперед, звичайно ж, батькам. Адже кому як не їм варто дізнатися, як саме сприймають їх діти техногенну, віртуальну та компюьерну реальність. Подорож світом девайсів починається з побутової техніки, предмети якої давно вже присутні у нашому світі. То чи не краще заздалегідь познайомити з ними дитину, щоб вона увійшла до наступного періоду свого життя – підліткового чи юнацького - технічно підкутою, у всеозброєнні та з достатніми знанням про цей світ? Так, наприклад, в енциклопедії докладно розповідається про те, що таке принтер та 3D-принтер, коли були винайдені комп’ютери, який комп’ютер найрозумніший і що таке комп’ютер. Наприклад, принтер, як пояснюють дитині, — це пристрій, що роздруковує на папері інформацію з комп’ютера. 3D-принтер друкує задані моделі у тривимірному просторі. 3D-друк може здійснюватися різними способами, але в основі будь-якого — принцип пошарового створення об’ємного об’єкта».
Лара Вільямсон. Хлопчик, який переплив океан у кріслі. – К.: Рідна мова, 2018
Це друга книга цієї авторки, причому перша («Хлопчик на ім'я Гоуп») так само вийшла в «Рідній мові», у підліткової серії «Young Adult». За сюжетом, одинадцятирічний герой втратив матір коли йому було всього чотири роки. І хоч відтоді минуло чмало часу, але хлопцю муляє одне – він не встиг попрощатися з мамою. Утім, у родині зявляється нова жінка, яку полюбили всі – і батько малого героя, і його братик, і він сам. Утім, щос не те з цією самою Перл, бо одного разу батько забирає дітей і вшивається геть, нічого не пояснивши. У цьому й полягає проблема будь якого батьківства – чому було не пояснити дітям причину втечі? Адже ситуація, що нагадує своєрідний кармічний вузол, повторюється – хлопець знову не встиг попрощатися зі своєю новою мамою. Утім, це не лише вади батьківства. «- Вашому батькові не подоба ється, що над стосунками треба працю вати, - констатує Перл, - брати і віддавати однаково. Я йому про це нещодавно говорила. Дивно, Перл говорить так, наче тато - невидимка. Але я бачу його, і бачу, що тато має переможений, спантеличений і зламаний вигляд, наче печиво, яке продається зі знижкою».
