Про що варто пам'ятати українцям, які нарешті отримують безвівзовий режим з Євросоюзом - у блозі Володимира Цибулька на ONLINE.UA
Безвіз для України, проголосований перед Благовіщенням, став справжньою благою вістю для українців. А тепер треба думати, за яки кошти туди їхати, і які цінності везти в Європу.
Насправді, думаючи про те, де взяти гроші на поїздки в Європу, треба озиратися на досвід сусідніх країн. Безвіз – це не лише зміна можливостей для переміщення, це еще можливості для економіки. Сусідня Молдова отримала безвіз набагато раніше нас, хоча стартові можливості України в цьому сенсі були набагато переконливіші. Станом на сьогодні середній громадянин Молдови може поїхати в Євросоюз, і не тому що економіка йому дозволяє, а змінилися обставини. Адже монополізація українського ринку одним авіаперевізником, насправді, робила українців маломобільними. Прихід великої групи лоукостів відкриває для нас великі можливості, адже за 20 доларів можно злітати в будь-яку країну Європи, завчасно забронювавши квиток, місце в готелі, і, відповідно, почавши опановувати одну з домінантних мов Європи.
Я думаю, що МЗС повинно розгорнути досить серйозну інформаційну кампанію для того, щоб українці розуміли, як поводитися в Європі, як їх можуть захистити українські консули в тій чи іншій ситуації. В цьому сенсі українці повинні спочатку пройти через певну інформаційну кампанію, і крім того ще навчитися певній логіці поведінки.
Я сам був свідком в аеропорту Парижа, коли група українців настільки радісно поверталася додому, що, сівши в літак, почала голосно співати (ледве потрапляючи в ноти). Довелося викликати сили спецпризначення, виводити літак на окрему смугу, та під дулами автоматів виводити тих українців. Є такий сумний приклад, хоча в цілому в багатьох країнах Європи про українців відгукуються досить добре. Четверта хвиля української діаспори – вона, можна сказати, провідник для простого українця в країнах проживання, і треба завжди перед поїздкою намагатися шукати друзів, або колишніх однокласниківу країнах проживання.
Ну і найголовніше – це, очевидно, етична і усвідомлена поведінка, адже інколи від щастя просто розпирає груди, а бажання своє щастя потроїти склянкою інколи закінчується ганебними випадками,тому чим більш етично і усвідомлено ми будемо поводитись в Європі, тим більше прихильників, друзів, союзників ми собі сформуємо. Вчимося бути толерантними, відповідальними, і у відповідь на нашу поведінку ми отримаємо прихільність і відповідальність, адже в ситуації російської агресії ця прихільність Європи позначається для нас в багатьох ситуаціях. Це і лікування наших поранених, і допомога волонтерам, тобто ми маємо велике морально союзництво, а тепер міжлюдські контакти можуть зробити величезну справу і привнести етику, естетику відносин і в українське життя, і в українську політику. І, рано чи пізно, ці міжлюдські стосунки капіталізуються, адже вони дуже легко створюють бізнес-проекти, які роблять сильнішими і європейців, і українців.