Про те, що буде з Великою Британією і ЄС після Brexit, чому виходу британців із Євросоюзу не варто радіти в путінській Росії, і з якої причини проблеми в Європі її не врятують - у відеоблозі Бориса Кушнірука на ONLINE.UA
В четвер відбувся референдум, який визначив долю Великої Британії і Євросоюзу. Рішення громадян Британії вийти з Євросоюзу, насправді, матиме надзвичайно потужні впливи, і поки що навіть не всі можуть бути оцінені. Очевидно, що головним аргументом для виходу було те, що в Європі панує так звана міграційна криза, що є загроза навали мігрантів у Велику Британію.
Але, на мій погляд, це лише один із приводів тієї кризи, з якою зіштовхнувся зараз світ. Ми маємо справу з кризою глобалізованої економіки, коли рухливість товарів, послуг, людей стала дуже сильною. І зупинити цей процес виявляється доволі важко. Коли ви не хочете видати дозвіл на в’їзд в Євросоюз абсолютно коректному громадянину, наприклад України, то в цьому випадку йому просто відмовляють у візі, та й все.
Зовсім інша справа, коли сотні людей припливають на кораблях, на якихось човнах, і їх не пустити фізично не можна, бо вони в морі, і спроба їх не пустити буде означати, що ви їх просто вб’єте. І коли йдеться про одну-дві людини, то система прикордонна працює, а коли про тисячі, десятки тисяч людей, сотні тисяч людей, які протягом року прибувають в Європу, то виявляється, що Європа не може дати собі ради.
Крім того, Європейський Союз зіштовхнувся з проблемою, характерною для Польщі, наприклад, 18 сторіччя. Коли кожний шляхтич міг накласти вето на рішення загальне, і, фактично, це блокувало будь-яке функціонування державних інститутів Польщі.
Приблизно те ж саме ми спостерігаємо зараз з Євросоюзом, тому що всі члени ЄС мають практично право вето на більшість рішень. А це, в свою чергу, дуже стримує можливість для розвитку. Очевидно, що зараз ми можемо зіштовхнутись з низкою проблем. Ну, по-перше, сама Британія, ймовірно, зіштовхнеться з референдумом про вихід зі свого складу вже Шотландії. І, хоча в Шотландії був менше двох років тому референдум, на якому більшість громадян висловились за те, щоб залишатися в складі Великої Британії, але після того, як Британія вийшла з Євросоюзу, а самі шотландці, переважна більшість, проголосували за те, щоб залишитись в Євросоюзі, це вже зараз обумовлює те, що, скоріше за все, слід чекати нового референдуму і виходу Шотландії з Великої Британії, що створить нові зони ризиків і турбулентності в самій Великобританії.
У зв’язку з цим, також будуть проблеми щодо інвестиційної привабливості Великої Британії, тому що вона була одним з головних фінансових центрів не тільки світу, але й Європи. І зараз вже постане питання, а чи зможе вона ці функції виконувати. В самій Європі посиляться також ті сили, які будуть вимагати проведення референдумів.
Вже були відповідні заяви і у Франції, і в Італії, і в Голландії, і в низці інших країн Європи, де праворадикали дуже радісно зустріли рішення по так званому Brexit. Очевидно, що і єдність в самому Євросоюзі буде суттєво послаблена внаслідок цього рішення.
Від цього, безперечно, виграє Росія, яка розраховує, що в цьому випадку вона може позбавитися більш значної частини санкцій, які були впроваджені проти неї внаслідок її військової агресії, анексії Криму та окупації значної частини Донбасу. Інша справа, що проблема самої Росії не так пов’язана з тими санкціями, які проти неї введені, вони не дуже серйозні. Росія зіштовхується з проблемою сировинного статусу свого. І це характерно для Російської Імперії протягом всіх трьох століть її існування. І от зараз вона фактично опиняється в тій же ситуації, в якій знаходився Радянський Союз. Після високих цін на енергоносії, які були в 70-ті роки, потім, коли наступив період низьких цін на енергоносії, це призвело до розпаду Радянського Союзу, бо утримувати неефективну країну з неефективною системою управління, корупцією, і яка базується лише на виробництві сировини та її експорті... Навряд чи можна цю країну вважати ефективною, і що вона має майбутнє.
Тому зараз ми те ж саме побачимо і з Росією, і мої прогнози, які я давав ще в 2008-му році, про те, що ми зіштовхнемось з глобальною кризою, яка триватиме десь до 2022-25 років - очевидно, це рішення британців лише прискорить, каталізує значну частину процесів дестабілізації всього європейського простору. І можуть бути дуже непередбачувані наслідки цього.
В той же час потрібно усвідомити - процес глобалізації зупинити неможливо. Рух товарів, послуг, людей як прискорювався, так і буде прискорюватися. А це означає, що шукати вихід з кризи, з якою зіштовхнулися європейські країни в тому, щоби почати обмежувати доступ людей на свою територію – це результату не дасть. Насправді, соціалістична значною мірою модель Євросоюзу показала, що вона не може дати відповідь на ті виклики, з якими зараз зіштовхується Європа. І ці виклики будуть дуже суттєвими.
