Чому мистецтво таке важливе для дітей з аутизмом?
Категорія
Блоги
Дата публікації

Чому мистецтво таке важливе для дітей з аутизмом?

Софія Рябчук
Софія Рябчук

Про роботу з дітьми, яким вкрай необхідна допомога дорослих, і про роль мистецтва у цому - в блозі Софії Рябчук на ONLINE.UA

– Знаєш, скільки корисного я навчилася від діток з розладом аутистичного спектру — того, що тепер застосовую на всіх заняттях з дітьми і дорослими! – каже мені музейний педагог з Національного музею у Варшаві. – Що, наприклад, перед заняттям треба озвучити чіткий план того, що ми будемо робити. Це ж корисно для всіх!

Медичний словник вживає поняття «спектр» якраз тому, що ступінь аутистичного розладу може бути дуже різним. Статистичні дані щодо кількості людей зі спектром аутизму різняться в різних країнах в різні роки, згідно з дослідженнями у США — це 1 особа на 50 дітей і кількість таких дітей щороку збільшується. Одна з великих трудностей у людей зі спектром — їм тяжко розуміти і дотримуватися суспільних правил і тяжко комунікувати через брак відчуття іншого, нездатність до метафоричного мислення, а відповідно — невміння уявити себе «в чужій шкірі», зрозуміти чужі емоції. Важливо знати, що активна робота з такими дітьми у багатьох випадках приносить позитивні результати — особливо, якщо почати працювати з раннього віку.

Недарма 2 квітня — це день поінформованості про аутизм: оскільки йдеться про труднощі суспільної комунікації, важливо, щоб суспільство було достатньо зрілим і розвинутим у способі прийняття й адаптації дитини зі спектром. Бо йдеться не лише про підтримку — потрібну, як повітря, такій дитині і її батькам. Ідеться також про можливості полегшення адаптації і співжиття з іншими людьми такої людини у кожному віці. А це одній сім’ї навіть теоретично не під силу — комунікаційні моделі, які трапляються у житті, творить значно більше людей, ніж налічує одна родина. Їх творимо всі ми як суспільство.

На заняттях для дітей з розладом аутистичного спектру у спеціальних центрах допомоги у Польщі, які я відвідувала, багато уваги і сили присвячувалось спробам через гру уявити себе в іншій ролі, запідозрити додаткові значення за прямим мовленням, розвивати уяву. Це рольові ігри, в яких треба уявити себе серед небезпек пустелі чи океану, або настільні ігри за принципом «вірю/не вірю». Бо навіть такі звичні для нас речі як дитяча рольова гра є складними для розуміння дітям зі спектром — всі повідомлення вони сприймають буквально. Непросто їм розуміти також гумор та іронію — все, що передбачає метафоричність, мислення образами.

Образне мислення — це мова усіх мистецтв. І його можна розвивати через постійний контакт з мистецтвами і спроби відчути і пережити мистецький образ. У Польщі організації, які працюють з дітьми з аутичним спектром, проводять заняття для людей різних соціальних професій, зокрема едукаторів у сфері культури і мистецтв — підказують, як краще працювати з такими дітьми.

Уже чимало музеїв в різних регіонах пропонують відвідувачам спеціальні заняття для дітей з розладом аутистичного спектру. У Варшаві кілька музеїв пропонують такі заняття. Організаційно вони відбуваються на загальних засадах — реєстрація родини на заняття і вхід за ціною музейного квитка.

Усі заняття починаються й активно використовують в роботі піктограми – візуально представлений чіткий план дій, про який згадувала Оля. Першою піктограмою буде малюнок зустрічі-привітання, а останньою — прощання групи. Між ними буде кілька піктограм з різними типами діяльності, які заплановані на занятті. Діти відклеюють по одній у процесі виконання цього типу завдання. Музейний простір змушує до дотримання певних правил, що не так легко зробити дітям зі спектром. Про це музейники щоразу нагадують перед заняттям в ігровій формі, у вигляді смішних малюнків, піктограм чи інших знаків — наприклад, червоне і зелене світло, яке «вмикається» на неможна/можна.

Важливою складовою занять є родинна участь. У всіх музеях заняття відбуваються на вихідні, коли батьки чи інші опікуни можуть прийти із дитиною і спільно провести час. Вони можуть разом шукати відповіді у картинах на музейні квестові завдання від музейного едукатора чи разом творити спільну музичну скульптуру з підручних матеріалів. Головне, що цей час вони проводять спільно — діти адаптуються у просторі музеїв, мають спільну справу разом з рідними, а також з іншими дітьми. Поглиблюючи тим самим непросту для них комунікацію навіть з найближчими. Часом діти зі спектром не вміють говорити, і рідні в розмові з групою стають їхнім «голосом».

Залежно від інтересів і фізичних можливостей, деякі діти більше занурені у хід заняття, а деякі менше. Дехто активно відповідає на всі питання і біжить виконувати наступне завдання, а декому важко зосередитись — як і звично непосидючих діток умілий вчитель запрошує стати своїми “асистентами”, так і музейний педагог пропонує такій дитині, наприклад, збирати в конверт і зберігати всі цифри квестового шифру. Найкраще рівень заанґажованості дитини відчувають батьки і після заняття можуть поділитися спостереженнями.

І для них, і для музейника це велика нагорода, коли дитина хоче знову прийти до музею на заняття. А в деяких випадках — коли дитина, яка майже не розмовляє у шкільному віці, наважиться сказати музейному педагогові «до побачення» на прощання. У такі моменти розумієш, наскільки важливі всі маленькі кроки, які ми робимо разом, допомагаючи розвиватися дитині з розладом аутичного спектру.

Разом з тим люди з розладом аутичного спектру мислять дуже креативно, помічаючи і поєднуючи речі, які далеко не кожен здатен збагнути. Часто вони мають прекрасну пам’ять і надздібності. Багато з них зуміли настільки інтегруватися у суспільство і водночас вирізнятися в ньому, що досягли чималих успіхів. І нерідко це були досягненя у сфері мистецтв — серед сучасних акторів, режисерів чи письменників є люди, яким в дитинстві ставили розлад аутистичного спектру. З історичних осіб, наприклад, деякі дослідники біографії Моцарта вважають, що він мав цей розлад. Тому можливості у таких дітей — великі, головне, щоби люди довкола знали, хотіли і могли їх зрозуміти і підтримати.

Залишаючись на онлайні ви даєте згоду на використання файлів cookies, які допомагають нам зробити ваше перебування тут ще зручнішим

Based on your browser and language settings, you might prefer the English version of our website. Would you like to switch?