Історія боротьби українців за свою незалежність сповнена трагічних та героїчних сторінок. І 29 січня ми якраз і згадуватимемо одну з них. А саме – день пам'яті Героїв Крут. Людей, які в героїчному протистоянні з силами противника, що багато разів їх перевершували, змогли вистояти і дати лише нещодавно створеній державі УНР необхідний час для того, щоб організувати гідну оборону. І Гід Онлайн зараз розповість вам про ці події докладніше.
Історія дня пам'яті Героїв Крут
Отже, 1917 рік. Російська імперія вже розвалилася, їй на зміну прийшла «радянська влада», яка почала спішно намагатися збирати території, що вже відокремилися і відокремлюються. І найактивніше вона взялася, звичайно ж, за Україну. Тоді – УНР, Українську Народну Республіку, яка збиралася бути спочатку автономною одиницею у складі того, на що там мала перетворитися Росія. Але ні, жодної автономії. І 21 грудня було оголошено війну, привід для якої знайшовся дуже швидко.
Спочатку на території східної України було створено маріонеткову державу УСРР зі столицею у Харкові. Повністю підконтрольне СРСР, звичайно. І ця держава в рамках боротьби за возз'єднання України оголосила війну УНР. І більшовики, звичайно ж, прийшли на допомогу своїм союзникам. Мовляв, ніяка це не загарбницька війна, а громадянська. А ми тут допомагаємо возз'єднанню народів та боремося проти націоналістів. НІЧОГО НЕ НАГАДУЄ?
Проблема була в тому, що в УНР армія хоч і була, але розосереджена великою територією, а союзників і визнання з боку інших держав зовсім не було. Як не було й часу їх здобувати. А у більшовиків, навпаки, все це було в наявності, ще й ефективна тактика наступу – великою кількістю живої сили, вздовж залізниць, з активним залученням місцевих колаборантів. Знову ж таки, нічого не нагадує?
В УНР все це чудово розуміли, тому постаралися заздалегідь зміцнити найуразливішу точку – залізничний вузол у районі міста Бахмач, Чернігівської області. Щоправда, зміцнювати його довелося вчорашніми гімназистами та студентами-добровольцями з університету Святого Володимира (зараз – ім. Шевченка). А місцем вирішального зіткнення було обрано станцію Крути.
Бій під Крутами
Щоб ви розуміли. Коли відбувся бій під Крутами, у лавах армії УНР налічувалося від 300 до 600 осіб. Як уже говорилося – переважно вчорашніх студентів та гімназистів, тобто людей без особливого військового досвіду. Їм же протистояли вже обкатані в боях червоногвардійці та балтійські матроси загальною кількістю до 7 тисяч осіб.
Бій тривав кілька годин. Незважаючи на перевагу в чисельності, більшовикам не вдалося ані прорвати оборону бійців УНР, ані навіть оточити їхні позиції. Втративши десь 300 людей убитими і невідомо скільки полоненими та пораненими, вони відступили. З українського боку втрати також були, але значно менші – близько 70-100 осіб.
Розуміючи, що повторної атаки бійці не витримають, командування УНР наказало відступати, знищуючи за собою міст та залізничні колії. Це мало остаточно загальмувати наступ противника. Проте загін із 30 осіб під командуванням сотника Омельченка заблукав у темряві і вийшов до Крут, куди вже встигли увійти більшовики.
А оскільки росіяни вже в ті далекі роки не дотримувалися правил і звичаїв війни, 30 захоплених у полон бійців УНР було розстріляно. До того ж місцевим мешканцям навіть заборонили ховати їхні тіла.
Наслідки
Наступ було зупинено, в УНР з'явилася можливість зібрати розосереджені сили та отримати спочатку визнання від європейських держав, а потім і військову допомогу. І 1918 року росіяни були змушені підписати Берестейський мир. Що не завадило їм повторно напасти у 1919 році, знову отримати відсіч, знову відступити і лише потім, скориставшись конфліктом УНР із Польщею та армією білогвардійського генерала Денікіна, остаточно захопити всю територію України.
Проте без подвигу бійців, які зупинили ворожий наступ під Крутами, навіть це було б неможливим. Тому 19 березня 1918 року залишки загиблих захисників було урочисто поховано на Аскольдовій Могилі. Саме цю подію і варто вважати відправною точкою для дня пам'яті Героїв Крут.
Подальша історія
А далі настали часи СРСР, коли все, що хоч трохи нагадувало про те, що українці – вільний та незалежний народ, замовчувалося та спотворювалося. Те саме було і з боєм під Крутами. Але правду не приховати, хоч би як це хотілося гнобителям. І після закономірного розвалу СРСР, почали активно спливати і спогади учасників тих подій, і інші важливі документи.
А з 2003 року день пам'яті Героїв Крут 29 січня почали відзначати на державному рівні. Хоча повне офіційне визнання він й отримав лише 16 травня 2013 року. З того часу його відзначають щорічно. Найчастіше – тематичними відкритими лекціями, виставками, музейними експозиціями та відвідуванням відкритого безпосередньо біля місця тих подій у 2006 році меморіалу до Дня пам'яті Героїв Крут.
Висновок
У дня пам'яті Героїв Крут є два важливі значення. Перше – безпосереднє вшанування подвигу наших предків, адже боротьба українців за свою незалежність продовжується. І нехай пам'ять про те, як 300 людей змогли зупинити поступ ворожої армії, надихає сучасних захисників України на такі ж визначні вчинки.
А друге – нагадування звичайним громадянам, що Україна практично всю свою історію активно намагалася скинути ярмо, яке на неї начепив східний сусід. Адже найкращий спосіб протистояння пропаганді – знання того, що відбувалося і відбувається насправді.
