В житті дитини є декілька переламних періодів, які пов’язані з дорослішанням. Одним з таких періодів є криза трьох років. Іноді криза проходить досить непомітно, а іноді батьки не можуть впізнати свого малюка, який ще вчора був добрим та поступливим, а сьогодні постійно вередує та влаштовує істерики без причин. Гід Онлайн розібрався, що таке криза трьох років у дітей, у чому вона проявляється та як слід поводитися батькам в цей непростий період.
У якому віці виникає криза трьох років?
Фото: envato.com
Слід зазначити, що криза, не дивлячись на її назву, не завжди виникає саме в три роки. Багато що залежить від індивідуальних рис характеру малюка, швидкості його розвитку, тощо. Але, як правило, даний перехідний етап починається в проміжку з 2,5 до 3,5 років.
А от щодо того, скільки триватиме криза, сказати дуже важко. Тут відіграють роль методи виховання, знову ж таки, швидкість розвитку дитини та стан її нервової системи. Зазвичай ситуація нормалізується ближче до чотирьох років.
Як проявляється криза трьох років у дітей?
Фото: envato.com
Криза трьох років має декілька характерних ознак:
Негативне ставлення до прохань. Малюк намагається робити все всупереч волі дорослих, при цьому він часто відмовляється від занять, які йому раніше подобалися (наприклад, прогулянок).
Впертість та норовливість. В цей період дитина робить перші спроби відстоювати власну позицію, а при спробі примусити її робити щось так, як кажуть дорослі, вона проявляє конфліктність.
Тяга до самостійності. Малюкові починає не подобатися, що деякі речі ви робите з нього (наприклад годуєте з ложечки, а він впевнений, що й сам впорається). Якщо все ж таки дати малюкові можливість робити деякі речі самостійно, він буде сповнений гордості від отриманих результатів (якими б вони не були).
Бунтарство та протест. Таким чином у дитини формується характер, вона вчиться реагувати на негативні чинники. Особливо, якщо малюкові важко знайти вихід своїй енергії, вона буде перетворюватися на гнів та роздратування.
Знецінювання. Ще один виражений прояв кризи трьох років – зміна ставлення дитини до речей, які їй раніше подобалися. Це можуть бути іграшки чи книжки, які, скоріш за все, будуть поламані та розірвані. Та може це стосуватися й батьків та найближчих родичів, які можуть почути грубі слова з боку чада.
Деспотизм. Під на кризи трьох років малюк перетворюється на маленького тирана та в будь-який спосіб старається привернути до себе увагу. Дитина вдається до маніпулювань, мета яких – змусити дорослих робити так, як їй потрібно.
Як допомогти дитині легше пережити кризу 3 років?
Фото: envato.com
Повністю позбутися «симптомів» кризи трьох років не можна, тому батькам залишається запастися терпінням. Це важливий етап на шляху до соціалізації дитини, в ході якого малюк отримує перші навички для самостійного життя. Та дещо зменшити прояви першого перехідного віку (далі буде ще підліткова криза) все ж таки можна.
Почати слід з того, що кожна дитина індивідуальна та потребує особливого підходу, який батькам доведеться шукати. Замість примусу доведеться проявляти винахідливість, та навіть хитрість. Так, наприклад, якщо малюк навідріз відмовляється щось робити, наприклад вмиватися, його можна заохотити цікавим віршиком, або показати, що потрібно робити на прикладі іграшки.
Іноді дитину потрібно відволікати, коли вона капризує, і ви з подивом виявите, що вона виконує ваші прохання. Наприклад, малюк не хоче їсти кашу – покажіть що в небі летить літачок, або за вікном співають пташки. В деяких випадках достатньо просто зробити невелику паузу.
Якомога частіше хваліть малюка – ваша підтримка йому зараз дуже потрібна. Навіть якщо дитя щось робить не правильно, не сваріться, будьте терпеливими. Покажіть, як потрібно. А якщо у малюка все ж таки щось вийшло – скажіть, який він молодець.
Також вкрай не бажано йти на конфронтацію під час дитячих істерик. Деякі батьки вважають, що через покарання та жорсткий тон їм вдасться поставити малюка на місце. Це велика похибка, адже вихід негативних емоцій важливий і для дорослої людини, не говорячи вже про малюка.
Якщо чадо починає вмикати режим «маленького диктатора», ви можете поступатися в якихось дрібницях, та постійно йти на повідку у дитини не можна. Особливо щодо здоров’я та безпеки. Щодо всього іншого – дозволяєте дитині помилятися. Іноді набиті гулі – кращий вчитель, аніж батьківські виговори.
Як впоратися з кризою трьох років у дитини?
Фото: envato.com
Дитячі психологи радять батькам притримуватися наступних правил, які допоможуть впоратися з кризою трьох років у малюка:
Будьте більш гнучкими у відношенні до потреб вашого чада – беззаперечно виконувати ваші команди малюк вже не буде, оскільки він почав формуватися як особистість з власним «Я». Краще дайте йому більше прав та обов’язків.
Дозвольте дитині проявляти самостійність, там, де це можливо. Якщо малюк каже, що сам може зав’язати шнурки на взутті – хай спробує. Навіть якщо в нього нічого не вийде, він відчуватиме себе спроможним робити ті чи інші речі.
Будьте невідступними стосовно власних заборон. Малюк постійно провірятиме межі дозволеного, і якщо ви піддаватиметесь на його тупання ніжками та істерики, це призведе до маніпуляцій, з якими боротися у більш старшому віці дитини складніше.
Показуйте хороший приклад. У три роки дитина починає вчитися копіювати поведінку та повторювати вчинки дорослих. Тому важливо, якщо ви будете слідкувати за власними словами та вчинками.
Не намагайтеся щось поясняти чи доводити малюку, коли в нього істерика чи спалах гніву. Натомість дочекайтеся, доки дитя заспокоїться, а краще допоможіть йому прийти до тями взявши за руку чи обійнявши.
Також проявляйте максимум любові та турботи до своєї дитини у період кризи трьох років. Часто поведінка малюка погіршується саме через брак уваги, тому старайтеся приділяти дитині достатньо часу, кажіть що любите своє чадо та у всьому йому допоможете. Але занадто багато не сюсюкайтесь – ваш малюк перетворюється на самостійну особистість, і гальмувати цей процес не можна.
