Постійні стреси призводять до нервового зриву, під час якого людина втрачає самоконтроль. Чим цей стан небезпечний та як з нього вийти? Гід Онлайн розібрався, чому відбувається нервовий зрив, які в нього симптоми та як з ним боротися.
Як відбувається нервовий зрив?
Фото: envato.com
Нервовий зрив відбувається внаслідок якогось сильного емоційного потрясіння, наприклад втрати рідної людини або конфлікту на роботі. По суті, нервовий зрив – це реакція нервової системи на сильний подразник. Також він часто відбувається на тлі загострення неврозу, депресії чи інших захворювань психосоматичного характеру.
Для виникнення нервового зриву потрібні певні умови, які збігаються в короткий відрізок часу:
раптовість – подія, що сталася, була неочікуваною, у людини не було часу до неї підготуватися;
небезпека – подія несе загрозу життю, честі, гідності чи переконанням людини;
неможливість вирішити проблему – людина розгублена, у неї немає варіантів для виходу з даної ситуації;
ізоляція – людина відчуває самотність, їй здається що всі її покинули сам на сам зі складною ситуацією.
Коли безвихідних ситуацій декілька, вони йдуть одна за одною, і при цьому немає можливості позбутися негативних емоцій, напруження зростає. Людина починає себе «накручувати», вона втрачає життєві ресурси, і в піковий момент цього напруження відбувається нервовий зрив.
Важливо зазначити, що якщо хоч одна з вищеназваних умов відсутня, подолати нервовий зрив буде значно легше. Наприклад, якщо вам є з ким обговорити прикру ситуацію, ви не відчуватимете себе самотнім та ізольованим від суспільства.
Які симптоми у нервового зриву?
Прояви нервового зриву індивідуальні для кожної людини. Вони залежать від культурного та соціального контексту, конкретної ситуації, здатності людини переносити стрес, а також стану її нервової системи. Але можна виділити низку загальних симптомів, які характерні для нервового зриву:
відчуття тривоги, смутку, дратівливість;
емоційне та фізичне виснаження;
сильне збудження, напруга по всьому тілу;
неможливість розслабитися та заснути;
головний біль;
тремтіння та відчуття ознобу (по черзі кидає в жар та в холод);
відчуття безпорадності, безнадійності, зниження самооцінки;
загальмованість рухів та реакції на зовнішні подразники;
відмова від соціальних контактів та спілкування з оточуючими;
нехтування базовими потребами (людина перестає слідкувати за гігієною, втрачає апетит);
втрата мотивації та інтересу до життя;
провали в пам’яті та неможливість сконцентрувати увагу;
відчуття сухості у роті та підвищене потовиділення;
прискорене (тахікардія) або нерегулярне (аритмія) серцебиття;
думки про скоєння самогубства чи бажання якось собі зашкодити.
Також при нервових зривах часто виникає психоз, під час якого можуть з’являтися галюцинації, параноя та марення. При цьому людині складно зрозуміти, що відбувається навколо неї.
Чим небезпечні нервові зриви?
Нервові зриви призводять до різних психосоматичних порушень – болю у шлунку, підвищеного тиску, запаморочень, головного болю, а також проблем з серцево-судинною системою – інфарктів та інсультів. Також відбувається зниження імунітету, що робить організм вразливим до інфекційних захворювань. Окрім цього, часто виникають хронічні депресивні стани, підвищена тривожність, тощо.
Після нервового зриву людина надовго втрачає можливість виконувати найпростіші задачі, тому виникає ймовірність погіршення відносин з рідними та звільнення через невиконання своїх обов’язків на роботі. Згодом нервовий зрив може відобразитися не тільки на здоров’ї, а й на матеріальному благополуччі людини.
Що робити при нервовому зриві?
Фото: envato.com
Найбільш правильним рішенням при нервовому зриві буде звернення до лікаря за допомогою. Так, велику ефективність демонструє когнітивно-поведінкова терапія, яка спрямована на зміну думок та поведінки пацієнта. Окрім цього, лікар зможе вас вислухати та дати пояснення щодо вашого стану, що стане першим кроком до поліпшення ситуації.
У момент самого нервового зриву ви можете самостійно виконати деякі дії, які допоможуть вам заспокоїтися та зняти стрес:
вмийте обличчя холодною водою або прикладіть лід до висків;
використайте м'язову релаксацію – по черзі напружуйте та розслабляйте різні групи м'язів;
зробіть фізичні вправи – спробуйте трохи пробігтися, поприсідайте, відіжміться декілька разів (робіть вправи доти, доки не відчуєте легку втому);
сконцентруйтеся на своєму диханні – намагайтеся відчути кожний вдих та видих.
Після виходу з гострої фази вам необхідно як слід відпочити, поїсти, виспатися, створити відчуття психологічної та фізичної безпеки.
Важливо!
Вся інформація в даному розділі представлена виключно з метою ознайомлення — не використовуйте її для самодіагностики та самолікування. Для встановлення діагнозу та призначення лікування обов’язково звертайтеся до профільного фахівця.
