Виникнення акустичної гітари та її еволюція

Вже кілька десятиліть поспіль акустична гітара лишається одним із найпопулярніших інструментів у світі, але її історія сягає корінням у далеке минуле. Еволюція цього інструмента пов’язана зі зміною форм, матеріалів та музичних традицій, а також технологій які впливали на його розвиток. Від стародавніх струнних інструментів до сучасної акустичної гітари пройшло багато століть, протягом яких гітара отримала свої впізнавані риси. Докладніше про цей цікавий процес в нашому матеріалі розкаже фахівець інтернет-магазину Музлайн. 

Ранній розвиток струнних інструментів 

• Стародавні часи: прості (а часом і примітивні) струнні інструменти, які можна вважати предками гітари, з’явилися ще в Давньому Єгипті, Месопотамії та Греції. Наприклад, інструмент під назвою кіфара використовувався греками для супроводу декламування поезії. Також у Стародавній Персії був популярний інструмент під назвою барбат, що став надалі основою для створення лютні.

• Лютня стала основним струнним інструментом у Західній Європі часів Середньовіччя. Вона мала доволі великий грушоподібний корпус, широкий гриф з рухомими ладами і різну кількість струн, які налаштовувалися у певній послідовності. Лютня вважалася інструментом аристократії, і на її базі пізніше з’явилися інші струнні інструменти.

• Ренессанс: у XV-XVI століттях в Іспанії виник інструмент під назвою віуела, що мав прямокутну форму корпусу та 6 пар струн. Нині віуела вважається найближчим предком сучасної акустичної гітари, яка по суті своїй також остаточно сформувалася в Іспанії. Впродовж цих часів також почали вдосконалювати техніку виготовлення інструментів, стандартизувати їхню конструкцію, завдяки чому значно поліпшилася їхня якість і звучання.

Формування сучасної акустичної гітари

У XVIII столітті в тій же Іспанії з’являється гітара, яка вже була доволі схожа на сучасну. Хоча вона мала шість струн, спочатку парних, пізніше одинарних, і значно менший корпус, ніж у віуели, її звучання наблизилося до відомого нам. Провідні майстри тих часів, такі як Антоніо Торрес, почали активно експериментувати з формою корпусу, його розмірами та використанням додаткових внутрішніх підсилювачів резонансу (розпорок).

У XIX столітті класична гітара набула популярності в Європі завдяки таким композиторам як Фернандо Сор та Мауро Джуліані, що спеціалізувалися саме на цьому інструменті та роботі над творами для нього. Водночас з’явилися нові технології, що   дозволили виготовляти струни з металу, замість звичних на той час кишкових струн. Це значно вплинуло на звучання інструмента.

У XX столітті акустична гітара зазнала значних змін та технічного розвитку завдяки американським майстрам. Так, компанія Martin у 1916 році розробила добре відомий нині дредноут — інструмент із значно більшим ніж зазвичай корпусом, який забезпечував гучніше й більш тембрально насичене звучання. Такі гітари стали популярними серед виконавців “народних” жанрів типу кантрі, блюзу та фолку.

Вплив технічної еволюції на сучасну гітару

• сучасна акустична гітара, попри простоту конструкції, стала результатом століть експериментів і вдосконалень. Її форма, розмір і матеріали поступово змінювалися, пристосовуючись до вимог часу та музичних уподобань. Та насправді ключовими результатами еволюції стали:

• різноманітність форм: від маленьких камерних гітар до великих джамбо, від вікових адаптацій до стандартизованих модельних лінійок;.

• перехід від кишкових струн до металевих значно вплинув на звучання, так само як і вибір деревини;.

• популярність гітари в різних музичних жанрах зробила її універсальним інструментом на світовій сцені.

У процесі розвитку та становлення акустична гітара пройшла довгий шлях від примітивних струнних періоду стародавніх часів до сучасного універсального музичного інструмента. Як вважають спеціалісти інтернет-магазину Muzline, її історія демонструє, як культурні й технічні досягнення змінюють музику та мистецтво.