"Варшавська битва 1920": фільм та історія. Висновки для нас
Категория
Блоги
Дата публикации

"Варшавська битва 1920": фільм та історія. Висновки для нас

Андрій Булґаров
Андрій Булґаров

Ну вибачайте, фільм Єжи Гофмана «1920 Варшавська битва / 1920 Bitwa Warszawska» я подивився тільки зараз. Можна подумати ви всі його подивилися у 2011 році, коли саме він і вийшов у прокат. Майже впевнений, що ця стрічка славетного режисера пройшла повз вашої уваги. І насамперед тому, що тоді більша частина населення України скоріш за все просто не сприйняли б його. Чому? А тому що фільм просто ода русофобству. 

Якщо коротко, то фільм про знамениту битву, у якій кінна армія червоного командарма Тухачевського була розгромлена військами нововідновленої після Першої світової війни Речі Посполитої під командуванням Юзефа Пілсудського. 
От рядок з офіційного релізу стрічки: «Ця битва, що дістала назву "Чудо на Віслі", зупинила просування "червоної пошесті" комунізму в Європу та майже на 30 років зруйнувала більшовицькі плани "світової революції".

І це зараз жодне слово з цього рядка не викликає дисонансу, але тоді, у 2011 році, ми були настільки наївними і так вірили «браттям з-за порєбріка» що навіть уявити собі не могли, що ці ватні орди вже через декілька років почнуть нас вбивати і мріяти про наше повне і остаточне знищення. 
Зрозуміло, що цей фільм не «Огнем і мечем». Та й цілі у нього інші. Наприклад, антирадянська, а фактично антиросійська пропаганда. А в пропагандиському фільмі що показують, то і істина. Так що же хотів показати цим фільмом Гофман?

По-перше, не важливо яка Росія - царська, більшовицка, чи путінська – поки вона існує, жодному її сусіду не буде спокою. І по-друге, Польща - друг України. Чого тільки вартує фраза Пілсудського, коли він каже що ми візьмемо Київ, і віддамо його українцям. А потім коли його вітають з успішною перемогою над більшовиками в Києві, він каже, що якщо українці не згуртуються і не підтримають Петлюру, вся польська перемога нічого не варта, і червоні знов будуть у Києві. 

Ну й окрема вдячність пану Єжи за звукове супроводження ходи комуняцьких орд. Це було епічно.

І ще дві думки. Тому, хто там зараз займається інформаційною політикою у державі слід замислитися над тим, щоб цей фільм пустити у широкий прокат, бо уявіть собі, фільм навіть не має українського перекладу! І взагалі, а не хоче ДержКіно врешті решт доручити Гофману зняти фільм про Україну і вже нашу боротьбу? 

А насправді, у фільмі дуже багато аналогій з нашими сьогоднішніми подіями.

Оставаясь на онлайне вы даете согласие на использование файлов cookies, которые помогают нам сделать ваше пребывание здесь более удобным.

Based on your browser and language settings, you might prefer the English version of our website. Would you like to switch?