Створення високоякісного продукту – це основа успіху будь-якого представника сфери культурних та креативних індустрій. Створення такого продукту у тісній співпраці з партнерами з інших країн – це основа успіху європейського континенту, який вбачає в ККІ майбутнє інноваційного прогресу. Проблеми, які постають перед людством, можна вирішити лише через тісну співпрацю, розуміння один одного незалежно від мови, кольору шкіри, фізичних та емоційних здібностей. Мистецтво – це найкращий інструмент для вирішення глобальних проблем, адже воно зближує людей, виводить на вищий рівень розвитку та є фундаментом довіри, дипломатії та миру.
ЄС та світ асоціюють ККІ з четвертою промисловою революцією та вбачають у них найвищий потенціал до зростання порівняно з іншими секторами. У Моніторі Культурних та Креативних Міст 2017 року чітко простежується тенденція розвитку креативних міст майбутнього в контексті глокалізації. «Нові» міста сприятимуть створенню відкритого і толерантного середовища, що сприяє збереженню культурного розмаїття.
Програма «Креативна Європа» була започаткована Європейською Комісією у 2014 році з розрахунком на 7 років саме з цією метою: усталення креативності як ресурсу для створення продуктів та послуг, консолідації зусиль державних установ, бізнесу та суспільства в культурній сфері, забезпечення доступу до знань та технологій, поширення креативної цифрової економіки та сприяння розширенню аудиторії споживачів культурно-креативного продукту.
Бюджет програми охоплює близько 1,5 мільярда євро і розрахований на 39 країн-учасниць програми з різних куточків Європи. Конкурси програми Креативна Європа передбачають лише часткове фінансування (50%-60% вартості проекту) з метою збільшення витрат на культуру в споживчому кошику європейських країн та стимулювання внутрішніх інвестицій на культурні заходи в рамках країни та поза її межами. Подаватися на програму можуть лише юридичні особи, однак вони можуть мати будь-яку правову форму (приватні, державні, комунальні, неурядові, прибуткові та неприбуткові). Кожен заявник має розуміти необхідність співфінансування за рахунок власних коштів та коштів партнерів, держави, інших грантових програм.
Важливим, є також чітка комунікаційна стратегія проекту. На думку багатьох експертів, українському суспільству бракує комунікації, і не лише у культурній сфері. Тому через проект ми можемо навчитися вірно позиціонувати свою діяльність на внутрішньому та зовнішньому ринках, посилати позитивні іміджеві повідомлення про власну діяльність.
На сьогодні є чотири успішні проекти в Україні, де українські організації виступають у ролі співзаявників. Тобто проекти подавалися з інших країн, не з України. Спробувати з партнером радило Бюро. Тут завжди береться до уваги, чи нова це країна, також є певні острахи європейських колег. Здебільшого партнери — представники Центральноєвропейських країн. Це два проекти Львівської області та два Київських. Зокрема, один з них це Музей Гончара. Вони подалися з французькими та угорськими партнерами. Тематика—культурна спадщина. А точніше, створення інтерактивної мапи фольклорної музики України. Вони організовують експедиції, знімають матеріал і створюють початкову базу. А потім буде можливість кожному надсилати унікальний матеріал, що можна самому відзняти. У такий спосіб можна буде показати поліфонію України. Цей проект зацікавив, бо є проблема з автентикою на європейському континенті та Україна є гарним прикладом того, як автентика зберігається.
Щодо львівських проектів: один з них стосується культурної спадщини, це музейний комплекс «Тустань», другий — благодійний фонд «Нові візії», що працює з дітьми.
Культурним трендом на наступний рік буде проектна діяльність у сфері європейської культурної спадщини. Також наразі можна відзначити необхідність удосконалення комунікаційних стратегій проектів. Важливо організовувати прес-конференції, шоу-кейси, ярмарки, нетворкінґ-івенти, щоб показувати як робочий процес, так і сам результат. Щоб громада розуміла, що є такий проект і знала, яку цінність він несе. Це важливо і часто це слабкі місця аплікантів. І наступне—це комерційний підхід. Важливо, щоб проектні ідеї переходили в бізнес-проекти, які би приносили вам дохід. Мистецтво звикло до того, що воно продукує, а не заробляє. Це треба змінити і на цьому треба акцентувати. Створення ринку культурних послуг має бути нормою. Треба розуміти, що ми переходимо в еру цифрового суспільства. Це зовсім новий рівень мислення, до якого ми прийдемо.
