Про проблеми, яка виникли з розвитком громадських організацій - у блозі Бориса Кушнірука на ONLINE.UA
Нещодавно відбулись події, пов’язані з 9 травня, до цього були інші події, в яких незлим тихим словом згадувалась діяльність різних організацій, які мають статус громадських. Хоча, як правило, досвід показує, що вся наша громадська активність базується виключно на тому, що десь хтось дає фінансування – чи держава, чи західні донори.
І оця а-ля громадська діяльність, яка не має нічого, по великому рахунку, спільного з справді громадською активністю, набула в Україні такого абсурдного вигляду, що вже перетворилася на самостійну проблему і самостійну небезпеку для держави. Для мене очевидно, що держава повинна взагалі припинити пряме фінансування будь-яких громадських організацій.
Якщо вже держава виділяє - чи з державного бюджету, чи з місцевих бюджетів - якісь кошти, то має фінансуватися не діяльність громадських організацій, а виключно якісь проекти, які реалізуються цими громадськими організаціями, і причому щоб як мінімум половина коштів, які необхідні для реалізації того чи іншого проекту, було зібрано не з держави, але щоб їх надав приватний сектор чи громадяни.
Бо тільки в цьому випадку ці громадські організації будуть принаймні відчувати, що, якщо їх діяльність потрібна суспільству, то суспільство має, в першу чергу, профінансувати її. Те ж саме стосується так званих громадських рад при органах державної влади.
Я б теж взагалі припинив би всю цю діяльність, тому що нічого спільного з тим, щоб громадськість контролювала органи державної влади чи сприяла в реалізації якихось проектів, тут немає. Тому що, якщо громадським організаціям потрібно донести свою думку до органів влади, у них є така можливість в самий різний спосіб, починаючи від підготування проектів документів, їх максимального висвітлення різноманітними способами, донесення до органів влади, чи навіть мітингів, якщо в цьому є потреба.
Але всі ці громадські ради при органах влади теж перетворилися на жахливу корупційну контору, перетворилися на систему, коли західні донори дають гроші, і щоб ці гроші були якось потрачені, потрібно потрапити в ту чи іншу громадську раду при органі влади. При тому, що користь і потреба в їх діяльності у мене, чесно кажучи, викликає величезні сумніви.
Тому, якщо ми не позбудемось цієї форми заробляння грошей, матимемо величезні проблеми. Так, події 9 травня показали що трапляється, коли ми фінансуємо організації, які по факту носять відверто антиукраїнський характер.
Тобто, держава за свій кошт фінансує діяльність організацій, які не мають нічого спільного з інтересами України і українського суспільства. Отже, з цим щось потрібно робити, причому не відкладаючи в довгу шухляду.
І, на мій погляд, повна відмова від державного фінансування громадських організацій, з переходом до фінансування виключно проектів, повна відмова від усіх цих громадських рад при органах державної влади – це те, що нам потрібно робити якомога швидше. Інакше ми матимемо величезну зону корупції, зловживань і проблем вже сьогодні.