Про те, які кроки необхідні для розвитку малого бізнесу в Україні - у блозі Бориска Кушнірука на ONLINE.UA
Сьогодні мені хотілось би поговорити про підтримку малого підприємництва. Мені довелося якось дискутувати, ще в 2010 році, з людиною, яка десь в Тернопільській області казала: як цей проклятий Податковий кодекс (який тільки тоді затвердили) заважає нам працювати, як це все погано. Коли ми почали розбирати, я кажу – почекайте, але Податковий кодекс абсолютно не стосується оподаткування малого бізнесу, де як була спрощена система, так і залишилась.
Коли ж ми почали розбиратися, то з'ясувалось, що питання в іншому – просто внаслідок падіння доходів населення у цього малого підприємця просто немає роботи, населення не купує його товари та послуги. І це стосується не тільки цього підприємця, це стосується всього малого бізнесу, бо переважно він працює на внутрішньому ринку, і працює саме з доходами населення.
Отже, в першу чергу, ми маємо усвідомлювати, що для того, щоби забезпечити більш сприятливі умови роботи малого бізнесу, нам необхідно зрозуміти, що йому потрібно. А йому в першу чергу потрібно, щоб був попит на його продукцію.
І попит цей забезпечує, по-перше, населення, тому ключовим завданням з точки зору сприяння малому бізнесу є зростання доходів населення. Якщо в країні збільшуються зарплати, збільшуються доходи населення, буде зростати і діяльність для представників малого бізнесу, в самих різних сферах.
Друге, що потрібно зробити, це сприяти на рівні бюджетної політики, щоби малий бізнес мав можливість продавати свою продукцію за бюджетні кошти. А що для цього потрібно? Для цього потрібно зробити такий простий крок, як просто ті бюджетні закупівлі, які здійснюються, коли лоти виставляються на суми півтора-два-десять мільйонів гривень (в той час як йдеться про продукцію, яка цілком може бути розбита на невеличкі партії) то в цьому випадку було би доцільно максимально зменшувати рівень лоту, який виставляється для закупівлі. В цьому випадку більша кількість малих підприємців зможуть брати участь в цих бюджетних закупівлях і продавати свою продукцію.
Я мав таку історію: ми прийшли з одним військовим, майором, в магазинчик, де продають одяг для військових, причому професійний одяг, і він з захопленням показував, як гарно зроблені курточки, як гарно зроблені черевики для військових. Але, каже, це виготовляє харківська компанія, там військові працюють, вони чітко знають, що потрібно, і вони роблять дуже якісний одяг. Але, зрозуміло, що забезпечити величезний обсяг виробництва вони не можуть.
Але в той же час, якби це були невеличкі обсяги, то, я переконаний, вони би були цілком конкурентні як пропозиція для військових, і багато військових із задоволенням хотіли б мати саме їх продукцію у себе.
Отже, другий важливий крок, який потрібно робити, який би сприяв для розвитку малого бізнесу, це, зрозуміло, максимальне дроблення бюджетної закупівлі і, таким чином, збільшення можливості малому бізнесу пропонувати цю продукцію.
Третій напрямок стосується оподаткування. І навіть не так оподаткування, як сплати так званого ЄСВ. Я вже багато разів, в тому числі у своїх відеоблогах, казав, що, на відміну від великого бізнесу у малого бізнесу витрати на заробітну плату значно вище, і вони можуть складати від 50 до 90 відсотків. Якщо це так, то в цьому випадку саме для представників малого бізнесу ставка ЄСВ навіть на рівні 22%, плюс податок на доходи фізичних осіб – і для них це стає просто непідйомне, вони в цьому випадку змушені просто йти в тінь.
Тому очевидно, що для представників малого бізнесу вже зараз, в межах реформи пенсійної системи, необхідно створювати ситуацію, при якій би вони сплачували мінімальні розміри ЄСВ. Ми зразу маємо встановити на рівні, наприклад, 10% від заробітної плати, причому не від всієї, наприклад, від трьох середніх заробітних плат по країні – і все. І в цьому випадку вони не повинні здійснювати більші витрати на зарплати, тоді у них з'явиться можливість легалізувати цю зарплату і показувати її. Отже, це надзвичайно важливо.
І, безперечно, в цьому випадку важливо і зберегти спрощену модель оподаткування. Причому, ми часто-густо зводимо цю спрощену модель просто до того, щоб там був єдиний внесок. Але, якщо ми перейдемо до тієї моделі, коли не буде податку на прибуток, а лише буде податок на доходи фізичних осіб, буде ЄСВ і буде ПДВ, то в цьому випадку і буде так званий податок на розподілений прибуток, то в цьому випадку для них це буде та сама спрощена модель оподаткування. Отже, це третій напрямок.
І четвертий напрямок, безперечно, є грошово-кредитна політика. Зрозуміло, що, якщо Національний банк залишає ставку по кредитам надзвичайно високою, або стимулює саме таку ставку по кредитам, і залишаються високі ставки по депозитам, зрозуміло, що малий бізнес не має доступу до кредитів. А якщо він не має доступу до кредиту, то в цьому випадку він не може закуповувати обладнання, він не може розширювати виробництво, він не може ставати більш ефективним.
Отже, ось це, як, принаймні, для мене, - основні напрямки того, що мали би робити уряд і Національний банк для того, щоби сприяти розвитку малого бізнесу, який справді може бути рушіє розвитку української економіки при правильній економічній політиці.
