Чому реформи самі по собі не забезпечать українцям довгоочікуваного покращення життя, в якому напрямку має рухатись українська економіка - у відеоблозі Бориса Кушнірука на ONLINE.UA
Часто-густо можна почути вислів – де ж ваші реформи, якщо ми не відчуваємо це у власних гаманцях? Але самі по собі реформи не дають збільшення доходів. Вони є лише тлом, на якому може бути сформована система, яка буде формувати ваші доходи.
В принципі, може бути ситуація, коли взагалі жодних реформ не проводиться, а при цьому доходи населення зростають. Згадаємо, що ми спостерігали в період з 2000 по 2008 рік. Що, в нас були реформи? Та жодних! У нас була маленька корупція? Та шалена!
Але при цьому доходи населення зростали. Відбувалося відновлення тієї старої моделі, яка дуже сильно знизилась під час 90-х. Крім того, виросли ціни на сировинні товари на зовнішніх ринках, і це суттєво підвищило кількість грошей, які почали надходити в країну. Україна тоді не мала зовнішньої заборгованості, Україна набирала величезних боргів, за рахунок яких вдавалося збільшити зарплати, пенсії тощо. Але все це проводилось без жодних реформ. За все доводиться розплачуватися, і в підсумку ми опинилися біля розбитого корита.
Для того, щоб ми говорили про те, що потрібно міняти, якім чином нам забезпечити стабільні сталі доходи населення, нам потрібно поміняти саму економічну систему.
Для цього якраз потрібні реформи – сукупність кроків, які будуть міняти країну і зроблять її іншою, в якій не буде такої залежності від цін на сировину. Коли економіка відверто носить переважно сировинний характер, коли головними експортними галузями є металургія і сільське господарство, то зрозуміло, що ми будемо постійно знаходитись у залежності від зовнішньої кон’юнктури: вона буде покращуватись – доходи будуть зростати, а якщо кон’юнктура буде погіршуватись, доходи будуть падати.
Читайте також: Українці і реформи: чому очікування не збігаються з реальністю
Нам потрібно саме за рахунок реформ забезпечити, щоби у нас зростала кількість продукції з більшою доданою вартістю, щоби працювала переробна промисловість. А для цього саме і потрібно провести реформи, щоб було ефективно і вигідно тут працювати, щоб сюди заходили інвестиції, щоби ця продукція, яка виготовляється, вона була конкурентоспроможною.
Тому що для виробництва сировини особливої конкурентоспроможності не потрібно – достатня просто низька заробітна плата і низькі тарифи на залізничні перевезення, низькі ціни на ту сировину, яка видобувається в Україні – вугілля та метал. І все. Для цього не потрібно нічого більшого.
А от у сільському господарстві потрібна низька орендна плата за землю (ми не запускаємо процес продажу землі, щоби все ж таки ціна мала значно більшу вартість) і низька заробітна плата. Все. І для цього нічого тим самим сировинним галузям не потрібно, для того, щоб забезпечити конкурентність.
Читайте також: Не будьте злопам’ятними, просто записуйте: порада українцям, які хочуть змін
А для того, щоби запрацювала переробна промисловість, щоб насичувався внутрішній ринок, потрібно забезпечувати конкурентність продукції. Потрібно, щоб були проведені реформи, які дозволять цю продукцію виготовляти, щоб вона могла конкурувати як між собою, на внутрішньому ринку, так і з імпортом - щоб цю продукцію можна було експортувати.
Нам потрібно зробити дуже багато кроків, які спрямовані саме на створення економічної моделі, в якій було би вигідно виробляти якомога більш складну продукцію, де більша додана вартість, більше рівень заробітних плат, де виготовляється наукоємна продукція. І для цього якраз і потрібні реформи.
Потрібно чітко усвідомлювати, що самі по собі реформи не дадуть нам покращення. Для цього потрібні як реформи, так і дії уряду, пов’язані з тим, щоб за рахунок бюджетної, податкової, грошово-кредитної, регулюючої політики стимулювати ту економічну модель, яка забезпечує більш складне виробництво, більш складну продукцію, яка виготовляється в країні.
