Про те, як недосконале й абсурдне трудове законодавство заважає нормально працювати підприємствам і державним установам України, - у відеоблозі Бориса Кушнірука на ONLINE.UA
Сьогодні мені хотілось би поговорити про наше трудове законодавство. У нас існує ще радянське трудове законодавство, яке спотворює до абсурду ситуацію, пов’язану з правами роботодавців. В реальності вони на сьогоднішній день не мають можливості звільнити жодного працівника, якщо той знаходиться на лікарняному. Це призводить до повного абсурду. Тому що роботодавець позбавлений права звільнити працівника. Якщо роботодавець не хоче працювати з тією чи іншою особою, яким чином можна змусити його терпіти цього співробітника?
А ви уявляєте собі ситуацію, що в нас відбувається з державною службою, з державними підприємствами? Намагання звільнити ту чи іншу особу – чи з держслужби, чи з держпідприємства – призводить до того, що той лягає на лікарняний, і може там знаходитись місяцями.
І будь-які спроби звільнити його в цьому випадку призведуть до того, що він потім буде через суд відновлювати своє місце працевлаштування. Ця абсурдна ситуація заважає нормально працювати підприємствам і державним інституціям. Бо часто-густо міністри не можуть звільнити тих підлеглих, які просто не виконують свої обов’язки.
Достатньо тому лягти на багатомісячний лікарняний і вичікувати, коли щось зміниться: може, поміняють міністра чи начальника, може, щось трапиться… А потім вийти з лікарняного, а якщо його навіть спробують звільнити, то потім відновитися через суд.
Читайте також: Українці, купуючи квартири, не знають про одну серйозну проблему
Якщо подивитись, як це є в Сполучених Штатах – там людину звільняють негайно, якщо роботодавець бажає цього. Причому від кабінету начальника, де підлеглому повідомляють, що його звільняють, його навіть не пустять до робочого місця. Йому кажуть – ваші речі винесуть на прохідну, за межі цієї установи.
Якщо йдеться про питання соціального захисту таких працівників – окей, ви в цьому випадку маєте можливість видати йому соціальну виплату в більшому розмірі – це буде не 2 і не 3 місяці, а 5-6 місяців. Але потрібно розрізняти питання соціального захисту найманого працівника і прав власника, прав роботодавця тримати на роботі тих співробітників, яких він вважає потрібним тримати.
Якщо ми і далі будемо залишати цю абсурдну радянську модель, то не зможемо провести реформу в жодній сфері, тому що, в першу чергу, реформа пов’язана з людьми. І якщо ви не можете звільнити тих чи інших працівників…
Подивіться, що відбувається у правоохоронній сфері, де десятки, якщо не сотні міліціонерів відновлюються через суд на своїй роботі, тому що вони вважають, що навіть проведення переатестації, яку вони не проходять, не є підставою для їх звільнення.
Тому, знову ж таки, питання має полягати в наступному: нам потрібно міняти трудове законодавство. Це питання не просто міністра соцполітики, а волі всього політичного класу. Тільки врегулювавши його, можна рухатись далі з точки зору формування нових людей, нової команди.
Це не значить, що вони будуть обов’язково кращими. Але тоді у тих, хто прийде на заміну, буде можливість їх звільнити в законному порядку. І всі працівники знатимуть, що вони не вічні на своїх посадах.
Читайте також: Українці самі не хочуть економити величезні гроші: один яскравий приклад
Якщо ваш роботодавець не хоче з вами працювати, то є абсурдним розраховувати, що ви можете на такому підприємстві працювати чи в такій установі. В цьому випадку ви можете заблокувати діяльність свого керівника, намагаючись зберегтися в тому чи іншому кріслі. Але й роботодавець вам не дасть працювати, і користі справі це теж не буде давати.
Отже, трудове законодавство в частині щодо роботи найманих працівників потрібно міняти. І міняти потрібно було ще дуже багато років назад.
І те, що це досі не зроблено, показує бажання багатьох зберегти оцю модель і можливості, які дозволяють пересидіти всіх керівників тим чи іншим найманим особам. Причому від таких осіб інколи залежить дуже багато в діяльності тих чи інших підприємств і державних інституцій.
