Сьогодні мені хотілось би поговорити про тему, до якої я вже звертався – вільний обіг землі.
Я вже один раз пояснював, що головним вигодонабувачем збереження, консервації існуючої системи відносин, коли селяни не можуть продати свою землю, виявляються наші аграрні монополісти. Селянин не може продати свою землю, тому змушений лише здати її в оренду за заниженою вартістю. Таким чином, головний дохід у цих наших аграрних олігархів виникає внаслідок того, що вони можуть собі дозволити платити за оренду цієї землі в рази менше.
Але при всьому тому є сенс поговорити про те, навіщо нам все ж таки потрібен обіг землі. Зрозуміло, що наші олігархи, які мають сотні тисяч гектар в оренді, не будуть займатися покупкою 200, наприклад, гектарів землі для себе. Я думаю, жоден олігарх зараз навіть гектара землі у власності в Україні не має. Може, маєтки десь на Лазурному березі мають, але точно не в Україні.
Отже, головними, хто виграє, і кому потрібні ці земельні наділи, маючи на увазі, щоб вони складали, 200, 300, 400 гектарів, це маленькі та середні аграрні підприємства.
А для чого воно їм? Великі компанії можуть залучати інвестиції і кредити, виходячи просто з їх розміру. Їм можуть дати невеличку суму по кредитах по відношенню до їх активів, і в цьому випадку вони можуть з ними попрацювати. Їм зі значно більшою довірою дадуть якісь фонди в тимчасове користування, чи то обладнання, чи то техніку, чи то пальне, якусь сировину тощо - все це вони можуть отримати без того, щоб щось залишати в заставу, крім застави оборотних коштів.
Якщо ж йдеться про малі компанії, то у них єдина можливість залучити довгі кредити – це застава. А у них немає чого закласти. І якщо у них з'явиться земля, вона стане головним інструментом заставних відносин для того, щоб отримати довгі кредити. Бо якщо великі компанії працюють з масштабами, і виграють не так від значного підвищення продуктивності земель, як від масштабу використання техніки або площ, то малі компанії можуть виграти лише за рахунок того, що їх продукція буде зі значно більшою доданою вартістю.
А що це за продукція? Це, в першу чергу, садівництво, це екологічно чиста продукція. І в цьому випадку, для цього їм потрібні часто-густо кредити, причому довгострокові. Наприклад, вам потрібно закласти сад, з якого можна отримати дохід значно більший (з цієї земельної ділянки), ніж з зернових чи навіть олійних. Але дохід цей буде лише за 5-6 років. Тобто, потрібен довгостроковий кредит, який можна отримати лише під заставу чогось.
Якщо земля належить їм, то тоді, розбивши такий сад, вони можуть закласти цю землю з цим садом, і це буде давати довіру банкам для того, щоб таких селян можна було кредитувати. Причому завдання полягає в тому, щоб таких от селянських господарств були тисячі і тисячі в Україні. Бо Україна – велика держава, аграрна держава, вона не може діяти лише за принципом великих компаній.