Про те, навіщо Україні потрібні Мінські угоди, та чому окуповані Донбас і Крим треба звільняти тихо, - у новому відеоблозі Мирослава Гая на ONLINE.UA
Мінськ – це не єдиний вихід і не глухий кут. Це – інструмент, який дозволяє нам відтягнути час перед більш агресивними діями, створити ілюзію того, що ми віримо в переговорний процес.
Чому ілюзію? Тому що, по факту, ми знаємо, що Мінськ не виконується, але вся світова спільнота бачить, що Україна дотримується своєї частини угоди, Україна хоче вирішувати військовий конфлікт мирним шляхом, Україна є жертвою Російської Федерації, яка намагається зняти з себе будь-яку відповідальність. А РФ є агресором, який не дотримується цих угод.
Розумієте, це велетенська підстава зробити нам великий крок уперед на дипломатичному плацдармі військовому. Є ж у нас театр війни дипломатичний. І, хто б що не казав, під час Мінська кількість загиблих стала набагато меншою. Так чи інакше, це дає нам можливість провести якісь, хоча б мінімальні, реформи в армії. А вони є, ці реформи.
Наприклад, ви знали, що з 7 січня будь-яка людина, яка заключає контракт на будь-який термін, має право зберегти за собою своє робоче місце і заробітну платню? Не по мобілізації, а за контрактом. Тобто, ви будете отримувати гроші не тільки від держави, але ще і від свого роботодавця. Це дуже великий стимул.
Я сьогодні цілий ранок витратив час на вивчення цього питання, і мені цю інформацію підтвердили два військкомати і редактор військового журналу. Про це пишуть, просто про це ще мало знають. Шалене йде стимулювання громадян до захисту своєї країни.
Тому що не тільки ідеологічно потрібно думати про людей, але потрібно думати, чим хлопець, який пішов захищати свою країну, буде годувати родину. Тобто, є серйозні кроки. Це – серйозний крок, на законодавчому рівні.
У нас є змога донабрати людей, провести навчання, яке потребує щонайменше декількох місяців, офіцерського складу. У нас відбуваються мобілізаційні дії. Вони не те, щоб скриті, вони просто іншої форми, ніж ми звикли по кіно їх розуміти.
До нас приходить озброєння. В Естонію зайшли американські танки для піхоти і піхота. В Польщу зайшли американські танки і піхота. Тобто, йде потужна підготовка до стримування агресора. І Мінськ – це інструмент, який дозволяє нам цю підготовку провести. Тому у Мінська не може бути тупіка, у нього інша мета, ніж та, яку декларують.
Через це у багатьох громадян він викликає питання і навіть роздратування. Але це те саме, якби я намагався розмовляти з терористами і спробувати їх заспокоїти. Будь-яку людину, яка подивилася б на цю картину, це б роздратувало і обурило, але ця людина не знає, що з іншого боку підходить спецназ. А я, фактично, виступаю інструментом затримки, перемовин.
Це і є Мінськ. Це перемовини з терористом, поки йде підготовка.
Ми не маємо фізичної можливості взяти Донецьк і Луганськ без їхнього руйнування. Ми можемо вести ефективні дії, але при цьому постраждають інфраструктура і цивільне населення. Можливо, до цього дійде, якщо ми побачимо, що є загроза війни, і потрібно грати на випередження. Мається на увазі не загроза війни, яка вже йде, а загроза більш повномасштабних військових дій.
Але люди, які про це кричать... Я щось не бачив жодного військового, який би про це кричав голосно. Переважно це люди, які не знаходяться в лавах Збройних сил з тих чи інших причин. Це раз. Дуже часто це люди, які не бачать картини в цілому.
Зараз по російських ЗМІ розганяються фейкові новини про те, що Збройні сили України збираються іти на якісь штурми. Це робиться для того, щоб виправдати російську агресію і присутність тут російських окупаційних терористичних військ. Що нібито вони захищають цивільне населення від так званих "карателів".
Читайте також: На Донбасі є приватні армії Путіна, але і до нас не просто так їдуть військові НАТО - Мирослав Гай
І тому будь-яки крики про те, що ми збираємося іти на Донецьк чи Луганськ, а не спокійним, довгим шляхом повертати їх назад, дають можливість ворогу чинити проти нас провокації. І ще й кричати, що це законно.
Коли буде час – все почнеться. І я вірю, що Донбас і Крим будуть звільнені, але це буде без гучних заяв.
На прохання Мирослава Гая. якого забанили на основному акаунті, вказуємо його запасну сторінку на Facebook
