Про звільнення з-під варти голови Державної фіскальної служби Романа Насірова і про шляхи наповнення українського бюджету за рахунок чиновників-корупціонерів, - у блозі Сергія Руденка на ONLINE.UA
Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров вийшов на свободу. Його дружина внесла за чоловіка заставу в 100 млн грн(кажуть, половина – тестева). Ще буквально кілька днів тому головний фіскал держави скаржився на те, що таких грошей у його сім’ї немає, аж раптом виявилося Є! А це значить, що є гарний привід порушити ще одне кримінальне провадження проти Насірова – за незадекларовані 50 млн грн.
НАБУ і САП, які вимагали заставу для голови ДФС у 2 млрд грн, очевидно знали, що Насіров володіє більшою сумою. Однак суддю аргументи антикорупціонерів не переконали. Як результат – 100 млн грн, і Роман Михайлович вдихає свіже повітря після тісної камери в Лук’янівському СІЗО.
Вся історія і з астрономічною заставою для Насірова, і з його е-декларацією, і з його незадекларованою нерухомістю у Лондоні, і з його трьома громадянствами – свідчення того, що постєвромайданівська влада так і не зробила для себе висновків з історії Януковичів.
У час, коли вся держава буквально по копійці збирає гроші на українську армію і спостерігає переможні реляції урядовців про 3200 грн мінімальної зарплати, сімейство голови ДФС спокійно витягує з кишені 100 000 000 грн для застави. Хтось каже, що це – невелика сума. Мовляв, приблизно стільки ж політики платити за прохідне місце у виборчих списках партій. Хоча я б волів порівнювати цю суму не з політичним кешем, який бродить на Печерську, а з цифрами державного бюджету.
Отже:
1 насіров - 100 млн грн;
10 насірових - 1 млрд грн;
1560 насірових - 156 млрд грн (дефіцит Пенсійного фонду у 2017-му);
7210 насірових - 721 млрд грн (доходна частина бюджету-2017).
Іншими словами, увесь дефіцит, який ми маємо, ми могли б покрити за рахунок наших чиновників-мультимільйонерів. Їм треба просто запропонувати повернути державі частину ними заробленого на державних посадах. Перший – Насіров. Хто наступний?
Читайте також: Українська корупція як спосіб життя