Про наслідки невдалого перевороту у Туреччині і про те, якою буде лінія поведінки президента країни Реджепа Ердогана стосовно Заходу - у відеоблозі Ігоря Семиволоса на ONLINE.UA.
Сьогодні ми бачимо дуже стрімку зміну соціального порядку, переходу до якоїсь іншої якості і інших змістовних моментів Турецької республіки. Зрозуміло, що якихось дуже серйозних зовнішньополітичних змін не буде, незважаючи на доволі серйозне загострення відносин між Туреччиною і Сполученими Штатами Америки в зв’язку з Гюленом ( Фетхуллах Гюлен, колишній імам, мислитель; обвинувачується турецькою владою у причетності до заколоту - ONLINE.UA), і звинуваченнями в тому, що частина турецьких генералів, які брали участь у перевороті, була пов’язана з військовою базою «Інджирлік» (авіабаза, яку використовують Туреччина та США – ONLINE.UA). Принаймні, про це говорять заарештовані генерали, але довіра цим словам не така велика, оскільки з переляку можна наговорити все, що завгодно.
Все-таки, незважаючи на це, я не думаю, що відбудуться якісь серйозні зміни в зовнішньополітичній орієнтації Туреччини. Скоріше Ердоган буде використовувати цю ситуацію для максимальних торгів як із Сполученими Штатами Америки, так і з Європейським Союзом.
Якщо говорити про розбіжності, які існують у Ердогана зі Сполученими Штатами Америки, ключове питання – курдське. Навколо цього вже існувало серйозне незадоволення, а сьогодні Ердоган може більш активно тиснути на США для того, щоб якимось чином змінити їх позицію по відношенню до курдів. Часто курдське питання називають одним із тих питань, які начебто змусили американців підтримати частину генералів, які брали участь у перевороті. Принаймні, це витікає зі слів людей, які висловлюють офіційну точку зору Анкари.
Друге питання, з Європейським Союзом – смертна кара. Ми знаємо, що Ердоган заявив про можливість смертної кари, більше того, це була доволі цинічна така промова, в якій він сказав, що немає сенсу кормити цих людей, їх краще вбити. Вся ця промова відбувається на тлі масових, активних заходів (частково організованих, частково добровільних), де прихильники Ердогана вимагають смертної кари для учасників військового путчу.
Ердоган вже майстерно перекинув це питання від себе до парламенту і лише підіграв публіці, заявивши про те, що він підтримає рішення в разі, якщо його підтримає парламент. Таким чином він хоче зав’язати всіх парламентарів, і в тому числі опозиціонерів, змусити їх прийняти таке рішення. Тоді не лише Партія справедливості і розвитку буде відповідальне за таке рішення, яке, по суті, відкине Туреччину від Європи, а весь політичний клас. Тобто, він хоче зав’язати весь політичний клас. В разі, якщо політичний клас не готовий буде прийняти таке рішення (а це можливо, оскільки зрозуміло, що європейська орієнтація Туреччини в значній мірі залишається пріоритетною), тоді Ердоган може вмити руки і заявити про те що от, дивіться, це не я винний, а це винні політики.
В будь-якому разі ці ключові пункти, які дратують і американців, і європейців, є основою для торгів Ердогана і з європейцями, і з американцями. І, мені здається, що ці торги відбуваються...
Велику статтю Ігоря Семиволоса про невдалий переворот у Туреччині та перспективи країни читайте днями на сайті ONLINE.UA
