Про хід сирійської війни, ситуацію навколо Алеппо та сенсаційний розподіл Сирії, який начебто готується за участі Росії Володимира Путіна, - у відеоблозі Ігоря Семиволоса на ONLINE.UA
Минулий тиждень міг стати визначальним у сирійській війні. Повстанці спробували звільнити східний Алеппо та прорвати облогу, яка триває вже більше, ніж місяць. На жаль, так склалися обставини, поки що ситуація на фронті залишилася майже незмінною. Облога триває, бої тривають, але ознаки того, що ситуація навколо Алеппо може радикально змінитися, з'явилися.
Перш за все, я хотів би зупинитися на нещодавньому наказі (якщо це буде підтверджено) керівництва "Хезболли" своїм загонам, які воюють на алеппському фронті, залишити свої позиції та відійти до Лівану. Це перша ознака того, що в частині проасадівської коаліції починаються незадоволення, і це пов’язано, в тому числі, з політикою Асада по відношенню як до своїх союзників, так і взагалі, в цілому в Сирії.
Крім того, нещодавно з'явилася інформація про план (який мав укластися або уклався), таку собі угоду, щось на зразок пакту Молотова-Ріббентропа (укладеного сталінським СРСР і гітлерівською Німеччиною, - ONLINE.UA), яка начебто була підписана між Туреччиною і Росією, і в якій передбачається розподіл Сирії на північну та південну частини.
Зрозуміло, що поки що підтверджень цієї інформації немає, цілком можливо, що це не лише фейк, а ще й видання бажаного за дійсне. Тим не менш, це дуже цікавий поворот подій, і очевидно, що сьогодні турецький гравець на сирійській шахівниці в значній мірі демонструє готовність брати на себе більшу відповідальність за майбутнє Сирії, навіть йдучі на такі витоки інформації.
Є ще одна інформація, на яку варто звернути увагу – це повідомлення росіян про те, що була досягнута домовленість з Ердоганом (і тут можемо згадати попереднє твердження про досягнення домовленості про розділ Сирії), що війська Туреччини і афілійовані з нею підрозділи Вільної сирійської армії, які діють в рамках операції "Щит Євфрату", не будуть проривати облогу східного Алеппо.
І, як не дивно, якщо подивитись на мапу, ви можете побачити, що турецькі підрозділи, підрозділи Вільної сирійської армії рухаються паралельно з курдськими підрозділами вздовж лінії, яку контролюють асадити. Таким чином, курди відділяють частину території від Вільної сирійської армії, створюючи такий "санітарний кордон".
Чи варто в майбутньому очікувати зіткнень між курдами і Вільною сирійською армією в цьому районі, покаже майбутнє. Поки що важко робити такий прогноз, хоча ми бачимо, що на початковому етапі, як тільки сили зійшлися в двобої, частина підрозділів Вільної сирійської армії спробували взяти штурмом декілька важливих населених пунктів і пробити такий собі коридор до території, яка контролюється повстанцями. Але Туреччина відмовила цим підрозділам у підтримці, і в результаті цей наступ був згорнутий. По суті, продовжується наступ в напрямку Аль-Баба (це центр провінції, яку контролює ІДІЛ, терористичне угруповання "Ісламська держава"). В даному випадку, складається враження, що Туреччина, Росія й інші гравці, Сполучені Штати Америки і курди, діють у заздалегідь узгоджених рамках і коридорах.
Звісно, в цій війні ми не можемо оминути роль Росії. Після того, як Росія заблокувала останню резолюцію Ради Безпеки ООН, французьку, Москва взяла невеличку паузу. І сьогодні ми маємо декілька днів, коли росіяни не бомблять Алеппо. Принаймні, так стверджують самі росіяни. І якщо бомбування відбувається, це, скоріше, удари сирійських літаків.
Росія, натомість, підтягує в зону бойових дій свої кораблі. Звісно, дуже багато говорилося про авіаносний крейсер "Адмірал Кузнєцов", підводні човні і кораблі, які супроводжують цей крейсер. Багато висувалося різних версій, чому росіяни пішли на цей крок. Серед найбільш популярних, звісно, версія про те, що це такий спосіб залякування, або, скажімо, підняття ставок. Ну, і більш реалістичний: у такий спосіб росіяни забезпечують навчання команди корабля в бойових умовах. Тобто, скоріше, друге, ніж перше.
Наявність декількох десятків літаків додаткових до тих літаків, які перебувають на військових базах в самій Сирії, навряд чи може змінити хід бойових дій в районі Алеппо. І якщо сьогодні бойові літаки Росії роблять десь приблизно від 40 до 50 вильотів на день, то додаткова їх кількість, які можуть бути задіяні в цій операції, знов-таки, не змінить стратегічно і тактично ситуацію.
Це означає, що, як мінімум, навряд чи варто чекати в найближчий місяць, що ситуація навколо Алеппо радикально зміниться, і це призведе до початку якогось нового раунду переговорів.
Якщо до кінця року повстанцям вдасться втриматися у східному Алеппо, а в результаті бойових дій чи з заходу, чи зі сходу, але коридор до Алеппо буде пробитий – рано чи пізно, стане питання розподілу території Сирії. І цілком можливо, що та інформація, яка з'явилася зараз як таке непевне повідомлення в турецькій пресі, може стати реальністю, і Сирія, як єдина країна, перестане існувати.
Говорячи про тиждень, що минув, варто також згадати про наступ, який здійснюють іракські війська в напрямку Мосул а. Тут ситуація розгортається успішно, але, за оцінками багатьох американських експертів, взагалі мосульська операція не виглядає такою успішною, як видається на перший погляд.
Мова йде про те, що наступаючі війська – це переважно шиїти. Тоді як суніти, які перебувають в облозі або воюють на боці ІДІЛ, потерпають потім, і доволі серйозно, від шиїтів, які начебто звільняють їх від панування "Ісламської держави".
За деякими даними, почастішали випадки масових ґвалтувань, вбивств шиїтами сунітів, що, власне, не заспокоює, а навпаки, більш загострює питання шиїто-сунітського протистояння на території Іраку.
Більше того, частина підрозділів шиїтського ополчення, що виникло, як відповідь на наступ ІДІЛ на Багдад, обіцяє, що після закінчення мосульської операції вони прийдуть на допомогу режиму Башара Асада і почнуть воювати проти повстанців у Сирії.
Таким чином, ситуація не виглядає заспокійливою, і очевидно, що іракський фронт, який поки що залишається здебільшого за лаштунками нашої уваги, враховуючи переважну увагу на сирійському напрямку, може стати ще одним додатковим фактором. Це ополчення може стати ще одним додатковим чинником у триваючій сирійській трагедії.